Будь-який навчальний матеріал, у тому числі реферат, курсова та дипломна робота, пишуться на основі вже проведених досліджень, перевірених наукових статей та книг. Однак використання чужого інтелектуального матеріалу без вказівки автора – це плагіат, який є вагомою причиною для викладача не прийняти роботу.
Однак такого сумного результату можна уникнути, якщо вказати всі посилання на запозичення тексту. Але недостатньо просто вказати джерело, виноски та список джерел потрібно оформити за правилами ДСТУ. Читай далі, щоб дізнатися, які існують вимоги до оформлення виносок.
Що взагалі таке виноски?
Виноски в курсовій роботі – це вказівка на джерело, з якого взято позначену думку чи інформацію в тексті.
Ні для кого не секрет, що для написання якісної роботи потрібно зібрати велику теоретичну базу з наукових матеріалів на тему. Зазвичай використовується не менше 15-20 джерел, у тому числі інтернет-ресурсів, наукових статей, книг, посібників, монографій, рефератів та докторських робіт.
Усі джерела вказуються в списку бібліографічних після тексту роботи. Якщо використовується конкретна думка, присутня тільки в одному розділі або на одній сторінці, це також вказується у списку інформації, що використовується.
Загалом виноски – це спосіб уникнути плагіату в роботі і показати, що для написання ви провели об'ємну роботу з пошуку та аналізу інформації.
Лайфхак: щоб не витрачати дорогоцінний час на написання та оформлення курсової роботи – замов її у фахівців сервісу MultiWork. Вони гарантують відмінну якість рефератів, курсових та дипломних робіт.Велика увага приділяється форматуванню з усіх вимог ГОСТ. Приймальня комісія точно буде задоволена роботою.
Чим відрізняються посилання та виноски:
- По-перше, розташування на сторінці: виноски знаходяться в кінці, окремо від тексту, а посилання «будовані» в сам текст.
- По-друге, виноски, на відміну від посилань, можуть бути не лише посиланнями на джерела, але й коментарями та примітками до певних тез.
- Виноски можуть бути перекладом іноземного тексту, який ви включаєте в роботу.
- Виноски відокремлюються від основного тексту довгою горизонтальною лінією.
Важливо, що використовувати протягом роботи можна тільки одне з двох: або посилання, або виноски. Так як діапазон функцій у виносок більший, рекомендується використовувати саме їх.
Які існують види виносок
Є всього два види виносок:
- Звичайні (посторінкові виноски) – це виноски, які наводяться в кінці того ж аркуша, що і згадка джерела. Нумерація в цьому випадку проводиться окремо на кожній новій сторінці.
- Кінцеві виноски – виноски на будь-який ресурс або джерело, які виносяться наприкінці роботи в бібліографічний список. Порядок виносок наприкінці має збігатися з порядком їхньої появи в тексті.
Вигляд, який краще використовувати у роботі кожен вуз, котрий іноді кожен окремий викладач визначає самостійно.
Раніше існував ще один вид виносок: «затекстові виноски», які вказуються у квадратних дужках у тексті, проте зараз вони у більшості навчальних закладів вважаються застарілими.
Оформлення виносок у курсовій роботі за ГОСТом
Перед оформленням виносок повністю підготуйте бібліографічний список відповідно до правил ГОСТ.У виносках вказується повна назва джерела зі списку використаної літератури із зазначенням розділу або сторінки, з якої взято тезу (якщо вона не простежується протягом усієї роботи). Є й інший вид виносок – це цитати, у цьому випадку потрібно написати «Цит. і привести джерело.
Спрощуючим фактом стає те, що в Word якщо спеціальна функція для додавання виноски на сторінку:
- У верхній панелі інструментів знайди вкладку «Посилання».
- У панелі натисніть «Вставити виноску».
- Введи текст виноски (Для цього достатньо скопіювати назву джерела з бібліографічного джерела.)
- Нумерація виносок оформляється в Word автоматично, вам потрібно лише безпомилково написати саму виноску.
Основні помилки в оформленні виносок у роботі
Наукові керівники та приймальна комісія досить суворо ставляться саме до оформлення виносок та бібліографічного списку, тому помилки в оформленні можуть призвести до серйозного зниження підсумкової позначки.
Давай розглянемо поради та правила, які допоможуть уникнути відправлення на доопрацювання та низьку позначку:
- Використовуй лише один вид оформлення виносок у тексті, якщо ти вибрав круглі дужки, то у всій роботі повинні використовуватися саме вони, а не квадратні.
- При використанні виносок, в які ти можеш поміщати коментарі, доповнення та переклади, не навантажуй текст зайвою інформацією, в основну частину включай лише ключову інформацію, наближену до тезового викладу, а доповнення поміщай у виноски.
- Перевірити ще раз лише правила ГОСТ з оформлення виносок, а й методичку, яку тобі дали в навчальному закладі, в ній можуть міститися локальні вимоги до оформлення виносок.
- Не використовуй занадто мало виносок, це покаже перевіряльникам, що ти ґрунтував свої висновки на дуже маленькій теоретичній базі. Однак не варто і перенасичувати роботу виносками. Оптимальний варіант – це додавати виноски на кожний 3-4 аркуші.
Таким чином ми перерахували найбільш поширені помилки в оформленні курсової роботи. Будьте уважні та врахуйте, що вперше викладач може дати вам можливість виправити помилки, а в інший не допустить вас до захисту.
Виноска – вказівка на запозичений матеріал з літературних, інтернет-джерел, нормативних актів, що дозволяє звернутися до джерела запозичення, а також показує, який матеріал у роботі є розробкою учня та дозволяють уникнути плагіату.
Особливості розміщення виносок
Так як виноски показують запозичений матеріал, наявність їх обов'язково майже в будь-якій шкільній або студентській роботі, винятком є тільки твори і викладу.
До запозиченого матеріалу належить усе, що є власною розробкою (дослідженням) автора роботи (рисунок 1).
Малюнок 1 – Можливий запозичений матеріал у шкільній та студентській роботі
Якщо на запозичений текст не стоїть посилання на джерело, це є плагіатом, робота з плагіатом не є науковим дослідженням, тому прийматися керівником не повинна.
Крім простого неприйняття інформації за плагіат у Російській Федерації існує кримінальна відповідальність, що зазначено в ст. 146 "Порушення авторських та суміжних прав" Кримінального кодексу Російської Федерації і це стосується будь-якого матеріалу, який присвоюється без вказівки авторства.
Виноски слід ставити тільки на запозичений матеріал, тому вони не проставляються:
- в анотації, паспорті, пояснювальній записці, рефераті, що готується до роботи;
- у вступі;
- у висновках за параграфами та розділами;
- у висновку.
Види виносок
- Підрядкові (посторінкові) – розміщуються на кожній сторінці, посилання на запозичення вказується надрядковою цифрою.
Підрядкові виноски поділяються на:
- посторінкові – нумерація виносок на кожній сторінці починається заново;
- із суцільною нумерацією – всі виноски в роботі мають суцільну нумерацію.
Приклад посторінкових виносок у роботах
Затекстові виноски поділяються залежно від виду:
- у квадратних дужках із зазначенням номера джерела та сторінки, на якій розташований запозичений текст;
Наприклад – [12, с. 36] або [2: 9]
12 (2) – номер джерела у списку літератури
36 (9) – номер сторінки, де розташований запозичений текст (вказується за наявності)
Сторінка може вказуватись як просто літерою «с.», так і «стор.», при цьому в тому випадку, якщо вказується літера «с.» вона може вказуватися або малою, або великою літерою (по всій роботі слід використовувати один із вибраних варіантів).
Наприклад – [12]
12 – номер джерела у списку літератури
Наприклад – [Аніщенко 2020: 36]
Аніщенко – прізвище автора джерела (вказується не більше 3-х авторів 1 джерела)
2020 – рік видання джерела
36 – номер сторінки, де розташований запозичений текст (вказується за наявності)
У деяких випадках квадратні дужки можуть бути замінені на круглі.
Який вид виносок використовувати при написанні роботи
У більшості випадків вид виносок вказаний у положенні з написання роботи (методичному посібнику), тому слід використовувати той вид виносок, який вказаний у ньому, відступ, швидше за все, призведе до того, що їх доведеться замінювати необхідним варіантом.
Якщо доступні обидва варіанти, наприклад, у положенні зазначена можливість використання обох варіантів або вимоги до виносок відсутня, то вибрати можна будь-який варіант, при цьому найпоширенішими є:
- Затекстові із зазначенням сторінок.
- Посторінкові із нумерацією на кожній сторінці.
Вибираючи вид виносок можна орієнтуватися на такі моменти:
- Посторінні виноски додають обсяг роботи, тобто якщо обсяг роботи перевищений, то краще від них відмовитися, якщо обсяг роботи недостатній, то можна таким чином трохи збільшити його (зазвичай на 1-2 аркуша).
- Посторінні виноски більш наочні та їх зручно розставляти відразу, коли підбирається інформація для написання роботи, тобто скопіювавши текст (або передрукувавши з джерела) можна відразу вказати, звідки взято цей текст.
- Розташування затекстових виносок краще проводити після остаточного складання списку літератури, інакше при видаленні або додаванні джерела доведеться переставляти виноски, так як у виносці вказується порядковий номер джерела у списку.
Цитування і як його оформити при розміщенні виносок
Під цитуванням розуміється запозичення інформації з будь-якого джерела, у своїй тип джерела значення немає. За виконання роботи застосовується кілька варіантів цитування (рисунок 2).
Рисунок 2 – Варіанти цитування, що застосовуються при виконанні шкільних та студентських робіт
Розглянемо докладно кожен із видів цитування:
- Прямим – у разі текст із джерела береться у початковому (не зміненому) варіанті.
- необхідність виділення запозиченого тексту у роботі, при цьому його потрібно брати в лапки;
- на текст обов'язково має стояти виноска на джерело (у більшості випадків із зазначенням номера сторінки);
- при посиланні на цитату в тексті слід використовувати словесні конструкції із зазначенням автора (ів) матеріалу або найменуванням джерела (дослідні центри, закони, архівні документи тощо):
- на думку І.О.Ф: "текст цитати"
- як вважає І.О.Ф: "текст цитати"
- І.О.Ф зазначає: «текст цитати»
- у своїй роботі «Найменування роботи» І.О.Ф зазначає: «текст цитати»
- за даними, представленими в «Найменування документа»: «текст цитати»
- у документі «Назва документа» подано таку інформацію: «текст цитати»
- у статті № закону "Найменування" зазначено: "текст цитати"
У тексті роботи прізвище та ініціали авторів зазначаються у такому порядку: Ім'я По батькові Прізвище. При цьому ім'я та по-батькові можна вказувати як повністю, так і ініціалами, обраний варіант слід використовувати у всій роботі (крім списку літератури, в ньому ім'я та по-батькові вказуються ініціалами завжди).
Непряме цитування можна порівняти з написанням викладу у процесі, якого необхідно вивчити інформацію на тему дослідження, після чого інформація викладається своїми словами зі збереженням сенсу.
Запозичений текст при такому цитуванні в лапки не береться, але виноска на першоджерело обов'язкова.
У такому разі в тексті роботи вказується, що текст цитати не є першоджерелом, наприклад:
- у роботі І.О.Ф. представлені дані "текст цитати";
- у роботі І.О.Ф. наводить дослідження І.О.Ф. "текст цитати";
- І.О.Ф.наводить результати, отримані І.О.Ф. "текст цитати";
Такий вид цитування слід використовувати лише у разі неможливості отримати доступ до першоджерела, у всіх інших випадках слід брати інформацію з першоджерела.
Приклад розміщення та оформлення виносок у шкільних та студентських роботах
Кожна група виносок має свої особливості та принципи використання.
У методичних рекомендаціях (положеннях з написання дипломних, курсових та інших шкільних та студентських робіт) даються вказівки, які саме виноски повинні бути в роботі, тому перед тим як розставляти виноски на запозичений текст, слід подивитися методичні рекомендації, адже якщо розставити виноски, які не дозволені методичним посібником роботу, швидше за все, не приймуть.
Розглянемо особливості розміщення кожної групи виносок.
Розстановка підрядних виносок – особливості, приклади
Вимоги до підрядкових виносок представлені в ГОСТ 7.05.2008, у ньому ж представлені основні приклади, але цей ГОСТ не дає повного розуміння, як такі виноски розставлятимуть у навчальних роботах.
Розглянемо поетапне розставлені підрядкові виноски:
Етап 1. Необхідно оформити список літератури відповідно до вимог методичного посібника чи положення.
У разі якщо вимог до оформлення джерел у список літературні немає, їх слід оформляти однаково, приклад оформлення джерел за ГОСТ 7.1-2003 та ГОСТ Р 7.0.100-2018, оформити джерела літератури однаково онлайн можна тут.
Етап 2. Після того, як джерела оформлені однаково, їх слід розставити на ті місця, де з них запозичений текст, для цього необхідно (на прикладі текстового редактора Word):
- Необхідно поставити курсор (натиснути ліву кнопку мишки) на тому місці, де має бути виноска.
Розташування курсору для вказівки місця виноски
Залежно від вимог вона може бути:
- перед розділовим знаком (перед точкою, комою, точкою комою, двокрапкою і крапкою);
- після розділового знаку.
Якщо вимог до розташування виноски немає, вибрати можна будь-який варіант, але він повинен бути однаковим для роботи.
Додавання підрядкової виноски
Розміщення джерела запозичення у посторінковій виносці
Джерело запозичення інформації у виносці
Якщо джерелом запозичення є книга, журнал, дисертація, необхідно вказати сторінку, з якою був запозичений текст (у списку літератури вказується або повну кількість сторінок чи сторінки, у яких розміщена стаття).
Етап 3. Нумерація виносок може бути або посторінковою, або суцільною, частіше використовується посторінковий варіант, але слід використовувати той варіант, який зазначений у положенні (методичному посібнику, вимогах навчального закладу):
- Посторінкова нумерація – у такому разі виноски на кожній сторінці нумеруються знову починаючи з 1.
- Суцільна нумерація – за такої нумерації всі виноски нумеруються поспіль.
За промовчанням у Word встановлена суцільна нумерація виносок, щоб вони нумерувалися постранично необхідно:
- Перейти на вкладку "Посилання".
- У розділі «Виноски» натиснути на «додаткові параметри форматування виносок» (маленька кнопка праворуч від заголовка «Виноски»).
- У вікні, що відкрилося, в блоці «Формат» вибрати налаштування «Нумерація» і у випадаючому списку вибрати «На кожній сторінці».
- Зберегти налаштування, натиснувши кнопку «Застосувати» (у правому нижньому куті вікна).
Зміна нумерації посторінкових виносок
Етап 4. Заключним етапом розміщення підрядкових виносок є їх оформлення (виставлення розміру та накреслення шрифту, інтервалів тощо), підрядкові виноски оформляються окремо від основного тексту і в більшості випадків оформляються на відміну від основного тексту:
- шрифт: як у основному тексті;
- колір шрифту: чорний;
- розмір шрифту: 10 або 12 пунктів;
- інтервал: одинарний;
- розставляння переносів: як у основному тексті;
- виділення шрифту: жирний, курсив, підкреслення – не застосовується.
Для оформлення виносок необхідно:
- Поставити курсор на будь-якій підрядковій виносці (натиснути лівою кнопкою мишки), далі на вкладці «Головна» натиснути на кнопку «Редагування», у контекстному меню натиснути на рядок «Виділити», далі «Виділити все».
Оформлення тексту посторінкових виносок
Приклад форматування тексту посторінкової виноски
- Варіант 1: натиснути правою кнопкою мишки на виділеному тексті і у контекстному меню вибрати «Абзац».
- Варіант 2: на вкладці «Головна» у розділі «Абзац» натиснути кнопку зліва від слова «Абзац».
Форматування відступів та інтервалів у посторінкових виносках – крок 1
- вирівнювання: по ширині;
- відступ: ліворуч 0 см, праворуч 0 см;
- абзацний відступ як в основному тексті або 0 см;
- інтервал: перед та після 0 пт;
- міжрядковий: одинарний.
Форматування відступів та інтервалів у посторінкових виносках – крок 2
Форматування відступів та інтервалів у посторінкових виносках – крок 3
«Указ. соч.» і «Там же» у посторінкових виносках
У деяких методичних посібниках існують окремі вимоги для виносок на список літератури за їх наявності на те саме джерело, а також за наявності виносок, що йдуть поспіль з одного джерела:
Указ. тв.- Вказує на наявність раніше виноски на дане джерело.
Наприклад:
Указ. тв. Іванов І.І. … З. 36.
- Указ. тв. – Вказуємо, що на даний джерело раніше вже стоїть виноска;
- Іванов І.І. – Автор матеріалу (якщо автор відсутній, вказується найменування);
- «…» (три крапки) – вказуємо, що це неповний текст джерела;
- С. 36. – номер сторінки, на якій розташований запозичений матеріал (вказується за його наявності).
Саме там – свідчить про те, що це виноска посилається на матеріал, поданий у виносці перед нею, тобто. якщо 2 (або більше) разів виноска ставиться на те саме джерело, після 1 разу замість всіх вихідних даних вказується «Там же».
Наприклад:
- Там же. – Вказуємо що дана виноска на попереднє джерело;
- С. 36. – номер сторінки, на якій розташований запозичений матеріал (вказується за його наявності).
Розстановка затекстових виносок – особливості, приклади
Вимоги до затекстових виносок представлені у ГОСТ 7.05.2008.
Затекстові виноски є відсиланням до списку літератури, тому при їх розстановці є важливим, правильно оформити список літератури, розсортувати його в необхідній послідовності, і після розстановки виносок не додавати нові джерела, оскільки це призведе до необхідності перестановки виносок.
ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ПРИ НАЯВНОСТІ ВИМОГ: у деяких вимогах зазначено, що список літератури формується в міру появи посилань у тексті на джерело запозичення інформації, у такому разі виноски мають послідовну нумерацію ([1, с. 25], [2, с. 61], [3, с. 84] та ін.).
Розглянемо поетапне розміщення посторінкових посилань на запозичений текст:
Етап 1.Джерела у списку літератури необхідно розставити у послідовності, вказаній у вимогах (це важливо, тому що в посиланнях дається лише номер), якщо вимог немає, то варіанти розподілу джерел у списку літератури можна переглянути на сторінці «».
Етап 2. Визначити варіант затекстових виносок, якщо він не вказаний у методичному посібнику (вимогах навчального закладу), існує кілька варіантів затекстових виносок, приклади можна переглянути тут.
Етап 3. Необхідно розставити виноски на запозичений текст.
Затекстові виноски завжди ставляться перед розділовим знаком.
Етап 4. Оформлення – затекстові виноски оформляються як і основний текст роботи, тому на відміну від посторонніх окремо оформляти їх не потрібно.
Рекомендації щодо розміщення та оформлення виносок
Щоб розстановка виносок не викликала труднощів, слід:
- При підборі інформації для виконання роботи слід зазначати, яка інформація взята, з якого джерела та на якій сторінці в ньому вона розташована – це дозволить не гаяти часу на повторний пошук інформації для вказівки її джерела.
- Перед розставлянням виносок оформити список літератури за вимогами методичного посібника (положення) – у такому разі не потрібно окремо оформляти посторінкові виноски, а також переставляти виноски у випадку із затекстовими, якщо список літератури, наприклад, неправильно розсортований.
- Розставляти той вид виносок, який зазначений у положенні з виконання роботи (методичному посібнику), а якщо таких вимог немає, то дізнатися вид виносок на запозичений матеріал у керівника, у такому разі не доведеться їх переставляти.
- Використовувати лише один вид виносок на запозичений матеріал.
Помилки при розстановці та оформленні виносок
Основними помилками при розміщенні виносок на запозичений матеріал є:
- Відсутність виносок – виноски є обов'язковим елементом будь-якої шкільної та студентської роботи (крім твору), які показують авторство того чи іншого матеріалу, у тому випадку, якщо на запозичений матеріал не варто виноски, він перестає бути запозиченим та його авторство переходить до автора роботи, але з урахуванням того, що автор роботи запозичив текс, і не вказав автора, це буде плагіатом.
- Наявність різних виносок на запозичений матеріал – змішання різних варіантів виносок джерела є помилкою, т.к. Будь-яка робота повинна мати однакове оформлення.
Різні варіанти виносок можуть бути лише в тому варіанті коли, наприклад, виноски на запозичений матеріал розташовуються в дужках, а в посторінкових виносках розташовані пояснення (наприклад, трактування поняття, переклад іноземного слова і т.д.).