Лисичка (лат. Cantharellus) – рід грибів сімейства Лисичкові (лат. Cantharellaceae), що входить до порядку Кантарелові (Cantharellales).
Загальний опис
Плодові тіла капелюшникові, невеликі або великі, м'ясисті, більш-менш лійчастої форми, у більшості видів жовтого або червоного кольору, рідше білуваті.
Капелюшок м'ясистий, з досить товстим, тупим краєм.
Гіменофор у більшості видів складчастий, що не відокремлюється від капелюшка і ніжки. Складки товсті, у більшості видів розгалужені, деякі види утворюють «сіточку». У деяких видів гіменофор гладкий, як і у видів близькоспорідненого роду лій (Craterellus). Складчастий або гладкий гіменофор є характерною рисою грибів роду.
Ніжка досить товста, м'ясиста, коротка.
М'якуш білого або жовтого кольору, на розрізі у багатьох видів синіє, рідше — червоніє або залишається незабарвленим.
Покривало відсутнє.
Споровий порошок у всіх видів білого кольору.
Види Лисичок:
Лисичка хибна
Hygrophoropsis aurantiaca
Синоніми: Говорушка помаранчева, Гігрофоропсис помаранчевий, Кокошка, Agaricus aurantiacus, Merulius aurantiacus, Cantharellus aurantiacus, Clitocybe aurantiaca, Agaricus alectorolophoides, Agaricus subcantharellus, Cantharellus brachypodus, Cantharell.
Зустрічається влітку та восени у листяних та хвойних лісах. Дуже схожа на справжню лисичку, у якої не пластинчастий, а складчастий гіменофор.
- Група: пластинчасті
- Платівки: низбігаючі
- Колір: оранжеві
Лисички – це одні з найвідоміших і найпопулярніших грибів на території Росії та інших країн.Їх яскраво-жовтогарячий колір і ніжний аромат роблять їх не тільки привабливими для збирачів, але й важливими об'єктами вивчення для мікологів. У цій статті ми розглянемо, як виглядають гриби лисички, їх основні характеристики, місця зростання, а також проаналізуємо їх лікувальні властивості та протипоказання.
Місця зростання
Лисички найчастіше можна зустріти у хвойних та змішаних лісах. Вони віддають перевагу вологим місцям, таким як береги річок, озер, болота. Також гриби лисички можна знайти в чагарниках, особливо в місцях, де ростуть чорниця та брусниця. Зустрічаються вони і в парках, лісопарках, а також на галявинах і узліссях. Лисички можуть рости як поодинці, так і групами. Важливо пам'ятати, що для збирання грибів необхідно мати достатні знання про вид і місце їх проростання, щоб уникнути плутанини з іншими, схожими на лисички, грибами.
Час та місце збору лисичок
Лисички – це одні з найвідоміших і найпопулярніших грибів на території Росії та інших країн. Їхній яскраво-оранжевий колір і ніжний аромат роблять їх не тільки привабливими для збирачів, але й важливими об'єктами вивчення для мікологів. У цій статті ми розглянемо, як виглядають гриби лисички, їх основні характеристики, місця зростання, а також проаналізуємо їх лікувальні властивості та протипоказання.
Лисички зазвичай починають з'являтися на початку літа і можуть бути знайдені до пізньої осені. Вони воліють рости у хвойних та листяних лісах, а також на галявинах, де достатньо сонячного світла. Лисички можна зустріти як у сухих, так і у вологих місцевостях, але вони віддають перевагу більш вологим грунтам.Важливо пам'ятати, що збирати гриби слід лише в тих місцях, де це дозволено, і обов'язково переконатись у безпеці їх вживання.
Види лисичок
Лисичка звичайна (лат. Cantharellus cibarius) – один з найвідоміших і найпоширеніших видів лисичок. Її капелюшок має діаметр від 3 до 10 см, він опуклий, потім розпростертий, з хвилястим краєм. Колір капелюшка може варіювати від світло-жовтогарячого до насиченого. М'якуш лисички звичайної має приємний запах і смак, вона тонка, тендітна, жовтувата. Ніжка звичайної лисички має циліндричну форму, довжиною від 3 до 7 см, товщиною від 0,5 до 1,5 см, пофарбована в тон жовтого кольору.
Лисичка трубчаста (лат. Craterellus tubaeformis) – ще один вид лисичок, що має свої особливості. Її капелюшок має форму воронки, колір може бути від світло-жовтогарячого до темно-коричневого. М'якуш лисички трубчастої має приємний аромат і смак, вона тонка, тендітна, жовтувата. Ніжка трубчастої лисички має циліндричну форму, довжиною від 3 до 8 см, товщиною від 0,5 до 1,5 см, пофарбована в тон жовтого кольору.
Ці два види лисичок є найбільш поширеними та відомими, їх впізнаваність та смакові якості роблять їх популярними об'єктами для збирання та використання в кулінарії.
Лисичка звичайна
Лисичка звичайна, або справжня лисичка, відноситься до сімейства лисичкових. Цей вид грибів має яскраво-жовтогаряче забарвлення, іноді з жовтуватим або червонуватим відтінком. Капелюшок лисички звичайної має діаметр від 5 до 15 см, при цьому вона опукла, а потім поширюється і стає плоскою. Поверхня капелюшка гладка, іноді трохи хвиляста. М'якуш гриба білувата, щільна, з приємним запахом і смаком.Ніжка лисички звичайної має циліндричну форму, забарвлення спочатку помаранчеве, потім стає блідою біля основи.
Лисичка звичайна має виражений аромат і ніжний смак, що робить її популярним об'єктом для збирання та використання в кулінарії. Цей вид грибів часто зустрічається у хвойних та змішаних лісах, де воліє рости в групах або поодинці. Лисичка звичайна також може зустрічатися в парках, на галявинах та вздовж лісових доріжок.
Лисичка трубчаста
Лисичка трубчаста, або жовта лисичка, відрізняється від звичайної лисички своїми яскравішими помаранчевими відтінками і трубчастою будовою нижньої поверхні капелюшка. Її капелюшок має опуклу форму і може досягати діаметра до 15 см. Нижня сторона капелюшка посипана дрібними трубчастими порами, які також забарвлені в помаранчеві та жовтуваті відтінки.
М'якуш лисички трубчастої має приємний запах та ніжний смак. Вона відрізняється більш щільною структурою порівняно із звичайною лисичкою. Ніжка трубчастої лисички має циліндричну форму і пофарбована в ті ж яскраві відтінки, що і капелюшок.
Цей вид лисичок також має високу харчову цінність і широко використовується в кулінарії. Його м'якуш добре зберігає форму і аромат при термічній обробці, тому лисичка трубчаста часто додається в різні страви, надаючи їм насичений смак і аромат.
Лисичка трубчаста також має цінні лікувальні властивості. Вона містить вітаміни, мінерали та антиоксиданти, які благотворно впливають на організм людини. Однак перед вживанням грибів необхідно проконсультуватися з лікарем, особливо за наявності алергічних реакцій чи захворювань шлунково-кишкового тракту.
Характеристика
Розміри гриба лисички можуть змінюватись в залежності від умов росту та виду. Зазвичай їх капелюшок має діаметр від 5 до 12 сантиметрів, але зустрічаються і більші екземпляри. М'якуш лисичок має ніжну текстуру і яскраво-оранжевий відтінок, який зберігається навіть після термічної обробки. Ніжка гриба лисички зазвичай тонка і висотою від 3 до 8 сантиметрів, пофарбована в той же яскравий помаранчевий колір, що і капелюшок. В цілому, гриби лисички мають характерні розміри та колір, що робить їх легко впізнаними серед інших видів грибів.
Розміри гриба
Лисички можуть досягати різних розмірів залежно та умовами їх зростання. Зазвичай діаметр капелюшка лисички становить від 5 до 15 сантиметрів, але зустрічаються і більші екземпляри. Ніжка гриба має висоту від 4 до 10 сантиметрів та діаметр від 1 до 2 сантиметрів. М'якуш лисички щільний і соковитий, а капелюшок зазвичай опуклий, але може бути і злегка увігнутим.
Капелюшок
Капелюшок лисички має діаметр від 5 до 15 см. Вона опукла, потім розпростерта, з хвилястим краєм. Колір капелюшка може змінюватись від помаранчевого до червонувато-жовтого. Поверхня капелюшка гладка, іноді трохи волокниста. Вологий капелюшок лисички блискучий, а в суху погоду може стати матовим. При натисканні на капелюшок вона не змінює кольору. Капелюшок лисички має приємний фруктовий запах, який стає більш вираженим при нагріванні гриба.
М'якуш
М'якуш лисичок має ніжну текстуру та світло-жовтий колір. Вона має приємний аромат і солодкуватий смак. М'якуш лисичок часто використовується в кулінарії для приготування різних страв, таких як супи, соуси, запіканки та рагу. Завдяки своїй ніжній консистенції, м'якоть лисичок добре вбирає аромати і надає стравам особливий смак.Також м'якоть лисичок багата на вітаміни і мінерали, що робить їх корисними для здоров'я. Вона містить вітаміни групи В, вітамін D, залізо, калій та інші поживні речовини, які сприяють зміцненню імунітету та загальному покращенню організму.
Ніжка
Ніжка лисички має циліндричну форму і висоту від 5 до 10 см. Вона щільна та пружна, пофарбована в оранжево-жовті відтінки. Поверхня ніжки гладка, без лусочок чи волокон. В основі ніжки лисички зазвичай знаходиться невелика біла бульба, яку можна використовувати для визначення свіжості гриба. Ніжка лисички трубчастої має більш тонку і витончену форму, пофарбована в світло-жовтогарячі тони і має більш гладку поверхню. В цілому, ніжка лисичок є гарним індикатором їх видової приналежності та становить важливу частину щодо гриба в природі.
Застосування лисичок у кулінарії та медицині
Лисички широко використовуються в кулінарії завдяки своєму ніжному смаку та аромату. Вони додаються до різних страв: супи, соуси, рагу, запіканки, піцу, пироги та багато інших. Лисички можна сушити, маринувати, заморожувати, що дозволяє зберегти їх на тривалий час та використовувати протягом усього року. Гриби лисички мають високий вміст білка, вітамінів групи В, вітаміну D, заліза, фосфору, калію, магнію, цинку та інших корисних елементів. Їх також рекомендують для застосування при захворюваннях печінки, шлунка, нирок, а також для зміцнення імунітету. Однак, перед вживанням грибів лисичок в їжу, необхідно переконатися в їхній безпеці та правильності збору, оскільки деякі види лисичок можуть бути отруйними. Тому важливо звертатися за консультацією до досвідчених фахівців, перш ніж використовувати лисички у кулінарії чи медицині.
Калорійність лисичок
Лисички є низькокалорійним продуктом, що робить їх привабливим для людей, які стежать за своєю вагою. У 100 г сирих лисичок міститься всього близько 22 ккал. Це означає, що приготовлена страва з використанням лисичок також відрізнятиметься невисокою калорійністю. Завдяки цьому гриби лисички часто включають до раціону дієтичного та здорового харчування.
Крім того, лисички багаті на клітковину, що сприяє поліпшенню травлення та насичення організму корисними речовинами. Вони містять вітаміни групи В, вітамін D, залізо, калій та інші мікроелементи, які позитивно впливають на загальний стан організму.
Таким чином, лисички не тільки мають низьку калорійність, але і є цінним і корисним продуктом, який можна включати в різноманітне та здорове харчування.
Цікаві факти про лисички
Лисички – це дивовижні гриби, які мають багато цікавих фактів. Наприклад, вони мають здатність поглинати радіонукліди з ґрунту, що робить їх індикаторами радіоактивного забруднення. Крім того, лисички можуть утворювати симбіотичні відносини з корінням дерев, що дозволяє їм отримувати поживні речовини. Це робить їх важливими учасниками лісової екосистеми.
Ще одним цікавим фактом про лисички є їхня здатність до утворення мікоризи, що робить їх важливими для здоров'я лісу. Вони також мають антиоксидантні властивості і містять вітаміни групи В, що робить їх корисними для здоров'я людини.
Також варто відзначити, що лисички можуть бути використані в кулінарії для приготування різних страв завдяки своєму ніжному смаку і аромату.
Їстівна та неїстівна лисичка: у чому відмінність?
Їстівна лисичка відрізняється від неїстівної за кількома ознаками. Спочатку слід звернути увагу на колір капелюшка. У їстівної лисички капелюшок має яскраво-жовтогарячий або жовтувато-жовтогарячий відтінок, іноді з медовими або червонуватими відблисками. Неїстівна лисичка може мати більш блідий колір або навіть відтінки червоного, фіолетового або зеленого кольору, що є ознакою її їстівності.
Також важливо звернути увагу на форму капелюшка. У їстівної лисички вона зазвичай опукла, іноді з вдавленою серединою, але ніяк не лійкоподібна. У той час як у неїстівної лисички капелюшок може мати лійчасту форму або бути нерівним, з виступаючими краями.
Ще однією важливою ознакою є запах. Їстівна лисичка має приємний фруктовий або злегка пряний аромат, у той час як неїстівна лисичка може мати неприємний запах, що нагадує цвіль або гіркоту.
Однак, для точної ідентифікації грибів лисичок рекомендується звертатися до досвідчених фахівців або використовувати спеціалізовані посібники та ілюстровані атласи грибів.
Декілька порад щодо зберігання лисичок
Після збирання лисичок дуже важливо правильно їх зберігати, щоб зберегти їх свіжість та поживні властивості. Краще використовувати перфоровані пакети з паперу або кошики з натуральних матеріалів для зберігання грибів. Це дозволить грибам "дихати" і уникнути скупчення вологи, що може призвести до псування продукту.
Також рекомендується зберігати лисички в холодильнику за температури від 0 до +4 градусів Цельсія. При цьому гриби необхідно запакувати в паперовий рушник або марлю, щоб уникнути зайвої вологи.Не рекомендується зберігати лисички у пластикових пакетах або контейнерах, оскільки це може призвести до накопичення вологи та розвитку плісняви.
При правильному зберіганні лисички можуть зберігати властивості до 5-7 днів. Однак рекомендується використовувати їх якнайшвидше після збору, щоб уникнути втрати смакових та поживних якостей.
Відеогалерея
Відеоматеріали про лисички дозволяють більш детально розглянути ці гриби та дізнатися про способи їх виявлення та збирання. У галереї представлені відеоролики, що демонструють місця зростання лисичок, їх зовнішній вигляд, а також процес збирання та очищення. Також можна знайти відео про кулінарні рецепти з використанням лисичок, а також про лікувальні властивості та протипоказання. Відеоматеріали дозволяють отримати повну картину про гриби лисички та використання їх у різних сферах життя.
Підіб'ємо підсумки
Гриби лисички – це унікальні представники грибного світу, що мають яскравий зовнішній вигляд, ніжний аромат і цінні кулінарні властивості. Вони ростуть у різних лісових і лісостепових зонах, віддаючи перевагу змішаним і хвойним лісам. Лисички можна зустріти в різні пори року, але основний сезон збору – це осінь.
Існує кілька видів лисичок, кожен із яких має свої особливості. Наприклад, лисичка звичайна відрізняється від лисички трубчастої за формою та кольором капелюшка, а також за місцями проростання.
Характеристика гриба лисички включає розміри, форму капелюшка, колір м'якоті, а також особливості ніжки. Лисички мають ніжну м'якоть та приємний аромат, що робить їх цінним продуктом для гурманів та кулінарів.
Лисички широко використовуються в кулінарії завдяки своєму неповторному смаку та аромату. Вони багаті білком, вітамінами та мінералами, що робить їх корисними для здоров'я.Однак перед вживанням грибів необхідно обов'язково ретельно обробити їх, щоб уникнути отруєння.
Цікаві факти про лисички включають їх здатність до утворення мікоризи з деревами, а також їх важливу роль в екосистемі лісів.
Розрізнити їстівну та неїстівну лисичку можна за декількома ознаками, такими як колір, запах, форма і місце зростання. Важливо пам'ятати, що їстівні гриби мають бути зібрані лише досвідченими грибниками, щоб уникнути помилок та небезпечних наслідків.
Для зберігання лисичок рекомендується використовувати холодильник чи морозильну камеру, попередньо обробивши гриби. Це дозволить зберегти їх свіжість та корисні властивості на тривалий час.
В цілому, гриби лисички є унікальним і цінним природним ресурсом, який заслуговує на увагу як любителів грибного полювання, так і фахівців у галузі кулінарії та медицини.
Часті запитання
Які основні ознаки грибів лисичок?
Гриби лисички мають оранжево-жовтий або оранжево-червоний колір, їх капелюшок опуклий і м'ясистий, а ніжка вузька і довга.
Де зазвичай можна знайти гриби лисички?
Лисички найчастіше зустрічаються у хвойних та змішаних лісах, а також на галявинах і узліссях.
Корисні поради
РАДА №1
Гриби лисички мають оранжево-жовтий колір і зазвичай ростуть у хвойних лісах, особливо під соснами. Шукайте їх у тінистих місцях, де багато опалої хвої.
РАДА №2
Лисички мають характерну лійчасту форму і можуть бути досить великими. Зверніть увагу на їх вигнутий край та гладку поверхню.
Гриби лисички високо цінуються не лише за свої смакові якості, а й за високу опір паразитам.Ці дари лісу не бояться комах завдяки хіноманнозі, що міститься в них, яка вбиває личинки гельмінтів. Тому застосування лисичок безпечно – грибів, з'їдених хробаками, практично не буває.
У цій статті ви отримаєте інформацію про те, як відрізнити лисички від хибних грибів і дізнаєтеся, в яких лісах ростуть лисички. Також ви зможете ознайомитися з фото та описом лисичок різних видів.
У яких лісах ростуть лисички звичайні
Категорія: їстівний.
Інші назви: лисичка справжня.
Капелюшок лисички звичайної (Cantharellus cibarius) (діаметр 3-14 см): жовта чи помаранчева, неправильної форми. Може бути як увігнутою, так і опуклою, лійкоподібною або поширеною.
Ніжка (висота 3-10 см): суцільна і товста, зазвичай зростається з капелюшком і має подібний до неї колір. Розширюється знизу нагору.
М'якуш: біла, щільна і дуже м'ясиста, може бути волокнистою. Трохи червоніє при натисканні. Смак у свіжозрізаного гриба трохи кислуватий, а аромат нагадує запах сушених фруктів.
Як видно на фото, краї лисички зазвичай хвилясті та загнуті вниз. Шкірка, що важко відокремлюється від капелюшка, гладка на дотик.
Як відрізнити помилкові лисички від звичайних
Двійники: отруйні лисичка хибна (Hygrophoropsis aurantiaca) та омфалот маслиновий (Omphalotus olearius). Хибну легко відрізнити за місцем виростання: цей гриб ніколи не росте на грунті, тільки на дереві, що гниє, або лісовій підстилці. А омфалот, смертельно отруйний гриб, поширений виключно в субтропічному поясі, до того ж його можна знайти лише на дерев'яній потерті.
Звичайну лисичку можна також переплутати зі їстівними лисичками. граненою (Cantharellus lateritius) і бархатистою (Cantharellus friesii). У цьому немає нічого страшного, але все ж таки варто запам'ятати кілька відмінностей.
Зверніть увагу на фото гриба лисичка гранована: м'якуш її дуже ламка, до того ж росте вона тільки в Північній Америці. Ідентифікувати, як виглядають гриби лисички бархатисті, складніше. Вони відрізняються лише яскравішим забарвленням. Для детальнішого аналізу знадобляться лабораторні умови.
Лисички в лісі та фото грибів
У лісі лисички ростуть із середини червня до початку жовтня. У штучних умовах їхнє вирощування не практикується.
Ці гриби можна знайти практично у всіх типах природних зелених насаджень, але найчастіше поруч із дубом, березою, ялиною та сосною.
Подивіться на фото лисички у лісі: вона може «зариватися» в мох або опале листя. Особливість звичайних лисичок – їхня масова поява після сильних дощів з грозами.
Важливо! Не збирайте лисички поруч із промисловими підприємствами, оскільки цей гриб може накопичувати радіоактивний нуклід цезій-137.
Застосування лисичок у кулінарії
Використання цих грибів у європейських кухнях надзвичайно широке. Застосування лисички в кулінарії пояснюється делікатесним смаком: гриб прекрасний практично у будь-якому вигляді. У лисичках міститься вісім незамінних амінокислот, а також мідь, цинк та вітаміни А, В1, РР.
Крім того, цей гриб є кошерною їжею, дозволеною до вживання прибічникам іудаїзму завдяки тому, що через свою несприйнятливість до паразитів обходить заборона «Всі крилаті плазуни та комахи нечисті для вас, не їжте їх» (Повторення Закону 14:3-20).Якщо лисичка гниє, на ній чітко помітно зіпсоване місце.
Застосування в народній медицині (дані не підтверджені та не пройшли клінічних досліджень!): ефективний засіб у боротьбі із захворюваннями печінки, у тому числі з деякими формами гепатиту.
Лисичка трубчаста та її фото
Категорія: їстівний.
Капелюшок лисички трубчастої (Cantharellus tubaeformis) (діаметр 3-8 см): переважно жовто-коричнева, має характерну практично для всього сімейства форму вирви. Часто на ній можна побачити невеликі темні лусочки.
Зверніть увагу, як виглядає лисичка на фото: у трубчастого вигляду нерівні краї зазвичай загинаються до внутрішньої сторони.
Ніжка (висота 4-10 см): трубчаста, має циліндричну форму та жовтуватий колір, згодом сильно вицвітає.
М'якуш: біла та щільна. Або зовсім не має смаку, або трохи гірчить. При надламі видає нерізкий приємний запах вологої землі.
Двійники:лійка ріжкоподібна (Craterellus cornucopioides) і жовтуча лисичка (Cantharellus lutescens). У свіжого лійника більш темне забарвлення, а у жовтучої лисички менші розміри і капелюшок і ніжка, що відрізняються за кольором.
Коли росте: з початку вересня до середини грудня в північній половині Євразійського континенту.
Де можна знайти: на кислих ґрунтах хвойних або змішаних лісів.
Вживання: практично у будь-якому вигляді. Щоправда, деякі гриби можуть бути жорсткими, тому їх необхідно довго відварювати.
Застосування в народній медицині (дані не підтверджені та не пройшли клінічних досліджень!): має антигельмінтні властивості.
Інші назви: кантарелл трубкоподібний, лисичка ворончаста, лопатник трубчастий.